У суботу, 26 квітня 2025 року, на площі Святого Петра у Ватикані відбулася урочиста церемонія похорону Папи Римського Франциска, яку очолив кардинал Джованні Баттіста Ре, декан Колегії кардиналів. Ця подія зібрала тисячі вірних, духовенство та світових лідерів, які прийшли віддати останню шану одному з найвпливовіших духовних лідерів сучасності.
Церемонія розпочалася зі вступного антифону – традиційного співу або читання з псалмів і Святого Письма, що підкреслює духовний характер події. Труна з тілом Папи Франциска була внесена на площу Святого Петра, де її зустріли тривалими і зворушливими оплесками. За кілька днів до цього близько 250 тисяч паломників з усього світу пройшли повз труну, покладену перед вівтарем печерної базиліки Святого Петра, щоб висловити свою повагу.
Папа Франциск помер у віці 88 років після інсульту, залишивши по собі глибокий слід у житті Римсько-католицької церкви, яку він очолював понад 12 років. Його смерть почала ретельно спланований перехідний період, позначений стародавніми ритуалами, помпезністю та загальним трауром серед 1,4-мільярдної католицької спільноти.
На площі Святого Петра були присутні численні світові лідери, серед яких президент США Дональд Трамп, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц, а також президент України Володимир Зеленський із першою леді Оленою Зеленською. Вони разом із представниками королівських родин, главами урядів і багатьма іншими офіційними делегаціями взяли участь у заупокійній месі, яка стала символом єдності та поваги до духовного лідера.
Після проповіді кардинала Ре, яка була багатомовною і включала молитви французькою, арабською, португальською, польською, німецькою та китайською мовами, відбулася заключна прощальна молитва. Кардинал віддав душу Папи Богові, попросив розраду для вірян і окропив труну свяченою водою та ладаном. Завершився обряд співом хору Сікстинської капели, який востаннє виконав для Франциска духовні піснеспіви.
Після богослужіння труну пронесли через «двері смерті» в соборі Святого Петра, де пролунали звуки 10-тонного похоронного дзвону. Далі процесія вирушила вулицями Риму до базиліки Санта Марія Маджоре, де, згідно із заповітом Папи, відбулося приватне поховання. Ця базиліка має особливе значення для Франциска: він молився там перед іконою Богородиці «Спасіння римського народу» перед кожною апостольською подорожжю. Поховання у Санта Марія Маджоре стало винятковим випадком: це перший понтифік, похований поза собором Святого Петра з 1903 року.
Процесія супроводжувалася численними вірянами, які вийшли на вулиці Риму, щоб провести Папу в останню путь. Ця подія стала не лише релігійним, а й культурним і політичним символом, що об’єднав мільйони людей по всьому світу у скорботі та молитві.
Похорон Папи Франциска – це завершення епохи, яка відзначилася прагненням до духовної відкритості, соціальної справедливості та діалогу між культурами і релігіями. Його спадок залишиться важливим орієнтиром для Католицької церкви і всього світу.
