Від руїн до символу відродження
На початку історії Танцюючого дому стоїть трагічна подія – бомбардування Праги американською авіацією в 1945 році, яке зруйнувало неокласичну будівлю кінця XIX століття. Пусте місце на розі Рессловой вулиці та набережної Влтави чекало свого часу до 1990-х років, коли перший президент демократичної Чехії Вацлав Гавел ініціював створення тут сучасної споруди.
Гавел, який довгі роки жив по сусідству, особисто підтримував проект і бачив у ньому символ нової, вільної Чехії. Для реалізації цієї амбітної ідеї були запрошені два видатних архітектори: хорват Владо Милунич та канадець Френк Гері. Їхня співпраця, що тривала з 1994 по 1996 рік, створила один з найсміливіших архітектурних проектів у Європі кінця XX століття.
Архітектурна поезія в камені та склі
Танцюючий дім являє собою дві циліндричні вежі – одну пряму і одну вигнуту, що символізують танцюючу пару. Саме ця особливість принесла будівлі її неофіційну назву “Джинджер і Фред”, на честь легендарних американських танцюристів Джинджер Роджерс і Фреда Астера. Пряма вежа уособлює Фреда, а вигнута, зі скляними “спідницями”, що розвіваються – Джинджер.
У створенні унікального зовнішнього вигляду будівлі було використано 99 бетонних панелей різної форми та розміру, а на даху встановлено металеву конструкцію у формі медузи. Стиль деконструктивізму, в якому виконано будівлю, характеризується візуальною складністю та несподіваними геометричними формами, що створюють враження руху та динаміки.
Від суперечок до визнання
Будівництво Танцюючого дому супроводжувалося гострими дискусіями. Багато пражан та архітектурних критиків виступали проти появи модерністської споруди в історичному центрі міста, де переважають будівлі в стилі бароко, готики та ар-нуво. Однак наполегливість Вацлава Гавела та архітекторів дозволила довести проект до завершення.
Час показав правильність цього рішення – у 1996 році Танцюючий дім отримав престижну нагороду “Дизайн року” від американського журналу Time. Сьогодні ця будівля не лише є популярною туристичною атракцією, але й активно використовується: тут розміщуються офіси міжнародних компаній, чотиризірковий готель, а на верхньому поверсі працює ресторан “Ginger & Fred” з панорамним видом на Прагу.
Танцюючий дім став яскравим прикладом того, як сміливе архітектурне рішення може перетворитися з об’єкта критики на джерело національної гордості та символ успішного поєднання історичної спадщини з сучасною архітектурою. Ця будівля не просто прикрашає набережну Влтави – вона нагадує про важливий період трансформації чеського суспільства та його відкритість до інновацій.
