Двічі на тиждень він приходить у дитячий Центр здоров’я в Атланті, перевдягається, сідає у крісло і заколихує недоношених або хворих немовлят. І так – щовівторка та щочетверга вже 12 років поспіль. “Мені дуже подобається цим займатися, – розповідає чоловік. – І не тільки тому, що я взмозі допомогти дітям заспокоїтися і перестати плакати. Від того зв’язку, коли крихітне личко лежить просто поряд з моїм серцем, стає тепліше і малюку, і мені.”
Девіду Дойчману 82 роки, його власні дочки і внуки давно виросли. Колись він працював у сфері міжнародного бізнес-маркетингу. З віком пішов на пенсію і почав читати лекції в університеті Атланти, та це було не те… Тоді він вирішив стати волонтером у місцевому дитячому медичному центрі. Немовлята, які з’являються на світ раніше терміну, не можуть іти додому з батьками і їх залишають у місцевому перинатальному центрі на “дорощування”. Зазавичай на це уходить місяць-два. Батьки не знаходять собі місця, поки їхній малюк лежить сам в “інкубаторі”, але не взмозі нічого зробити… От уже 12 оків, як Девід приходить сюди, в дитячу реанімацію, аби носити на руках чужих недоношених малюків і підтримувати їхніх батьків.
Маленький Логан народився на 25-му тижні. Він був дійсно крихітний – важив менше 1 кг.
Попереду були 6 тижнів у дитячій лікарні. Цей час став справжнім випробуванням для його батьків, які не могли постійно бути зі своїм малюком – вдома на них чекала його старша сестра. Щоранку його мама Мері Бет Брюлет дві години їхала до сина в лікарню і щоночі поверталася додому – до своєї старшої дочки. Маленький Логан, якому було необхідно людське тепло і спілкування, залишався в лікарні один. Принаймні, так думала його мама.
Одного ранку вона, як завжди, прийшла в уже знайоме відділення і побачила, що її сина тримає на руках літній чоловік. «Коли я побачила дідуся, я, звичайно, не змогла стримати сліз», – розповіла вона пізніше в інтерв’ю WXIA. «Мій любий Ру так затишно лежав у нього в долонях, а дідусь був такий щасливий, як ніби це був його власний онук».
Мері встигла зробити пару знімків дідуся з її дитиною. Пізніше фото опублікували на сторінці Дитячого госпіталю в Атланті.
Публікація зібрала 240 тисяч «лайків» і понад 66 тисяч перепис. Сам Девід, якого називають “дідусь інтенсивна терапія”, став зіркою – про нього написали Newsweek, USA today, FOX 5, CBS News і інші відомі ЗМІ.
«Деякі мої друзі запитують, що я тут роблю. Я відповідаю: «О, я тримаю дітей. Іноді вони на мене відригують або можуть обпісяти. Це чудово!» Вони дивуються: «Навіщо це тобі треба?» Вони просто не розуміють, яку віддачу я отримую, коли тримаю немовлят на руках», – пояснює Девід, який впевнений, що ніхто не отримує більше, ніж він.
