Не так давно американська газета “New York Post” поділилася неймовірною історією з розряду «таке може трапитися з кожним». Вона стала надбанням громадськості на торгах, які проводилися британським аукціонним домом «Bonham’s».
Під час передпродажної рекламної кампанії перед аукціоном директор ювелірного відділення будинку «Bonham’s» в США Сьюзан Абельс описувала знахідку журналісту газети такими словами: «Це справді вражаюча історія, і вона стала реальністю на наших очах; скарби – вони всюди ».
Мова в історії піде про брошку, яка на аукціоні була продана за $ 26,250. І хоча цю брошку можна назвати найціннішою річчю серед проданих з аукціону в той день, її історія воістину незвичайна.
Справа в тому, власник прикраси був упевнений, що куплена ним 5 років тому на “блошиному ринку” в Огайо брошка є не більше, ніж недорогою біжутерією. Адже придбав її чоловік за якихось $ 8. Прикрасу він подарував доньці, щоб та одягала її по неділях до церкви. Доньку правда подарунок не надихнув, і незабаром він опинився на дні її сумочки, де і провалявся забутим на довгі місяці.
Заглянувши одного разу до місцевого ювеліра, дівчина показала йому брошку і переказала історію її придбання. Ювелір вивчив “дрібничку”, і повідомив несподівану новину – прикраса більш ніж дороге, а камені – не “скельця”, а натуральні дорогоцінні діаманти.
Коли восьмидолларова брошка опинилася в руках бригади ювелірних експертів-оцінювачів аукціонного дому «Bonham’s», ті негайно направили камені на дослідження в Гемологічний Інститут Америки. Результати підтвердили, що три головних камені не тільки справжні, а й досить високої ювелірної якості.
Виявилося, що до складу брошки увійшли діамант старовинної огранюванки вагою 1,39 карата (він виявився каменем типу IIa, які мають першу категорію (D) кольору, і п’яту (VS1) ступінь чистоти), 1,5-каратний прямокутний колумбійський смарагд і овальний рубін вагою 0,6 карата з Бірми (сучасна Мьянма). Коштовне каміння вставлене в стилізовану під щит ажурну оправу з платини і золота 583-ої проби, додатково прикрашене невеликого розміру діамантами. Приблизний період створення брошки – початок 1900-х років.
Коли Сьюзан Абельс зателефонувала клієнтці і розповіла про те, скільки грошей вдалося виручити за її брошку, та була щиро шокована. Ось тільки, чи передала вона виручені гроші на благодійність, як спочатку збиралася, або ж все-таки вирішила залишити собі, не повідомляється . Сьюзан ж, отримавши належну їй за законом 15% комісійних, залишилася дуже задоволена виконаною роботою.
