Ви щось читали про секс? Якщо ні, то львівський ресурс «Львів. Місто натхнення» пропонує для перегляду перечитування й поринання з головою незвичайні книги українських авторів.
Кохання, секс, інтим, зрада та заборонені стосунки — усе це є лейб мотивом нижче описаних книжок.
Недарма відносини між людьми, а особливо статеві стосунки, завжди приховані за декількома замками від допитливих очей чужих людей. Зазвичай, в такі відносини втягнуті двоє — він та вона. А ні, деколи й троє. Або ж і четверо буває, а можливо і більше? Та зрештою, не зволікаймо! Глянемо на проопоноване!
Saint Porno
Роман українського письменника, журналіста, редактора, громадського діяча Богдана Логвиненка. Виданий 2016 році і сколихнув усе українське суспільство, адже в ньому порушена тема, про яку не заведено говорити — тема порноіндустрії. Дарма що 25 років Незалежності України, питання сексу, інтимності, порно все ще залишається табу.
Ідея написання книжки з таким сюжетом виникла тоді, коли автор познайомився з дівчиною українського походження, яка працює за кордоном в секс індустрії. Майже тиждень безсонних ночей і багатогодинні записи інтерв’ю головної героїні роману дали неймовірне поєднання тем, не лише, сексу, а й незалежності, свободи, відповідальності. Всі питання розкрито настільки ясно, що перед читачами постає оголена правда всього того, про що не заведено говорити в слух, але кожен про це думає. Розповідь про культових режисерів домашньогокіно, про нагороди в номінаціях, які є незвичні пересічному українцеві, про улюблену роботу головної героїні та її кайф на знімальному майданчику захоплює читача з перших рядків.
Польові дослідження з українського сексу
Дана книжка вважається культовим виданням в українській прозі, адже видана ще в 1996 році — не такому далекому від часу, коли в “СРСР сексу не було”.
Книга наповнена еротичними сценами та різкими міркування про жіночу ідентичність. Недарма “Польові дослідження…” вважаються однією із перших феміністичних книг українського авторства. Еротичні сцени описані такими, якими вони є — щирими, відвертими, сексуальними.
Оксана Забужко, українська письменниця, відверто розказала про стосунки української поетеси та скульптора, які заворожили своєю інтимністю не лише українського, а й закордонного читача. Крім того, книга наповнена багатьма цитатами, які стали крилатими фразами в словесному побуті:
“Раби не повинні родити дітей. Бо це вспадковується”
Або ж:
“Я чоловік слабкий, я й зарубать можу”
Книжку було перекладено одинадцятьма мовами й до сьогоднішнього часу вона не втрачає своєї актуальності.
Львів — одне велике ліжко
Перша книга молодого львівського автора, яка захоплює читача з перших сторінок, адже відкриває перед нами ширму зовсім незнаного до тепер Львова — Львова сексуального.
Автор — Сергій Топольницький, програміст за професією та письменник за покликанням, вдало поєднав у книзі реальні інтимні розповіді львів’ян із мальовничими описами міста Лева.
Книга складається з одинадцяти оповідань про Львів, час і секс. І якщо з Львовом і сексом усе зрозуміло, то час варто розібратись детальніше. Справа в тім, що за задумкою автора — усі 11 історій відбуваються одночасно. В таких собі паралельних світах. І усі вони відбуваються в одному і тому ж місці і з одни і тим же головним героєм. В одному світі він сімейна людина і намагається хоча якось розбавити своє сексуальне життя. В іншому — вільний хлопець, що зв’язався зі збоченкою. Він може бути власником великої компанії, або простим вчителем української мови та літератури. Та в усіх оповіданнях, все, що його хвилює — це секс.
Пор’ядна львівська пані
Авторка роману, яка ховається під псевдонімом Люба Клименко, неодноразово шокувала українського читача книгами з сексуальним підтекстом, але “Пор’ядна львівська пані” все ж таки залишається книгою “для дамської сумочки”, яку має прочитати кожна львівська леді, і не тільки львівська.
Роман сексуально, еротично, а місцями й порнографічно розповідає про львівську пані, яка задихаючись у буденному побуті, знаходить для себе коханця, чим саме і відкриває в собі іскру сексуальності, яка, здавалося б, давно вже загасла. Пенелопа Василівна, головна героїня книги, стає для читача образом задоволення, любові, легкості та ненав’язливості в стосунках, а її сексуальні пригоди по місті Лева пробували повторити справжні поціновувачі цього роману.
Цей твір наповнений не лише гарними фотознимками та описами Львова, але й детально і точно змальовує усі любощі та лестощі, пози, без яких не обійтись та статеві органи у всій їхній красі.
Весняні ігри в осінніх садах
Премієльована книга премією “Книга року BBC” авторства Юрія Винничука викликає двоякі враження — хтось вважає, що тут занадто вульгарно описані сексуальні сцени, чим самим виходить така собі порнушка; дехто стверджує, що це книжна на один раз; а дехто в захваті від сюжету та неочікуваного завершення. Що я можу сказати точно, таке це те, що кожен має її прочитати. Хоча б разок.
Роман написаний від першої особи, тобто від імені самого автора, тому лише читач може здогадуватися чи це вигадана історія, чи автобіографія самого Юрія. Можна сказати, що головний герой роману такий собі український Казанова, який вирішив підкорити серце кожної дівчини. І не тільки серце, а й саму дівчину.
Та як би там не було, у творі порушені одвічні теми любові, пристрасті та смерті, які щільно переплітаються між собою. Вишукана нецензурна лексика твору, а також і еротичні сцени змушують читача задоволено, а подекуди й сором’язливо посміхнатися, а відверті розмови пронизують до самого серця того, хто з головою поринув у цей роман.
Заборонені ігри
Чоловік, жінка, любов, секс — здавалося б усе як завжди. Але чоловік зовсім не чоловік, а 13-літній хлопчик; дівчина, не дівчина, а вдвічі старша від свого коханця жінка.
Любов і секс, не як стандартний розвиток подій, а як порятунок від страшного родинного прокляття. Про все це і більше можна прочитати в книзі Юрія Покальчука, прозаїка, літератора, перекладача та діяча української культури, “Заборонені ігри”.
Головні герої твору — це молодий юнак циганського походження Василько Вовк та його вчителька Люба Попадюк. Хто б міг подумати, що саме вона покохає його повністю — і душею, і тілом. Їхнє кохання заборонене і неприйнятне, але вони обоє потребують один одного для свого порятунку. Люба — від нещасного життя у шлюбі з нелюбом, а Василько — від скороприйдешньої та майже неминучої смерті, від якої може врятувати лише кохання і народження первістка до своїх п’ятнадцяти років. Чому так? А тому, що Василько походить з древнього роду, кожне покоління якого несе страшний хрест на собі — в день юнак, а в ночі вовк.
У книзі вдало поєднані елементи фентезі, секс прози та щирого кохання.
