
Велика частина з нас прокидаючись вранці проклинає звуки свого будильнику, проте сучасній людині важко уявити своє життя без цього пристстрою. Часто доводиться рано вставати, щоб не спізнитися на роботу, завезти дитину в садок або школу, і взагалі…
А що ж було до винаходу будильників?
Виявляється до того, як з’явилися перші надійні будильники, в Англії та Ірландії існувала професія «будильщиків». В період початку індустріалізації (початок XX століття) у великих містах працювали люди, чьїм обов`язковом булм пройти рано вранці по вулицях і стукати в вікна своїх клієнтів до тих пір, поки не переконаються, що клієнт прокинувся.
Як правило, використовували коротку палмцю, щоб стукати в двері або довгу, щоб дістати до вікна (часто з бамбукі, іноді з твердим набалдашником). Особо винахідливі, як, наприклад, зображена на фото Мері Сміт, влучала в вікно з трубки сухим горохом. Коштувала така послуга кілька пенсів на тиждень.
Зазвичай цим займалися люди похилого віку, жінки, іноді платили констеблеві, який будив робочих під час ранкового патруля. Клієнти або говорили «стукачам» про час побудки заздалегідь, або повідомляли якимись знаками на вікні чи дверях. Бувало, що “будильників” наймали великі заводи і фабрики, щоб робоча сила не проспала свій черговий трудовий день.