Коли дизайнер Мері Квант презентувала першу колекцію міні-спідниць в 1962, їдкі критики закипіли від обурення, мовляв, на цей наряд тканини витратили менше, ніж на хустку вікторіанської епохи . А дефіле моделей у відвертих нарядах по Бродвею мало не стало причиною масового ДТП: водії готові були вистрибнути з вікон, щоб подивитися на красу. Сама ж Мері Квант розповідала, що не придумала нічого екстраординарного. Вона просто допомогла жінкам, адже в довгих спідницях поспішати на автобус було вкрай незручно, і ритм сучасного життя потребував змін!
Мері Квант увійшла в історію моди як творець не тільки міні-спідниць, але і шорт, білосніжних комірців для блузок, кольорових колготок і інших оригінальних виробів, які урізноманітнили життя модниць і до сих пір не вийшли з ужитку. Цікаво, що сучасні критики моди новинки від Квант оцінювали високо і ставили її в один ряд з визнаними французькими модельєрами – Коко Шанель і Крістіаном Діор. У той час сама Коко укорочений варіант спідниці не оцінила, все таки авторка маленького чорного плаття була більш консервативною.
Незважаючи на те, що міні-спідниці тут же оцінили модниці, громадський протест і осуд звучали повсюдно. У багатьох держустановах був оголошена офіційна заборона на довжину «міні», і навіть в самому Ватикані обурилися модним віянням.
Щоб побороти хвилю обурення, знадобилося кілька років. Переломним моментом стало схвалення з боку Жаклін Кеннеді, яка поповнила свій гардероб міні-спідницею. Сенсацією став і вихід у світ англійської моделі Джин Шрімптон, яка прийшла на скачки в короткій сукні. Манірна публіка була шокована подібною зухвалістю.
До речі, спідниця «міні» отримала свою назву на честь марки автомобіля «Mini», до якого Квант живила найтепліші почуття. Через багато років їй навіть довелося проектувати дизайн салону однієї з моделей «Mini», для цього вона вибрала обробку сидінь в чорно-білу смужку і червоні ремені безпеки. Всього таких колекційних авто було випущено трохи більше двох тисяч.
